Прохолодні ночі вересня обсипали легким золотом верхівки дерев. Бірюзові фарби неба в цьому віддаленому від мирської метушні краю ставали з кожним днем яскравіше і прозоріше. Легкі швидкі води річки потемніли та заспокоїлися. Південне сонце ще зберігало пам'ять про спекотне літо, але холодне дихання ранніх вечорів невблаганно нагадувало про настання осені.