Книга знайомить читачів з двома пам'ятниками візантійської прози: «Любовними листами» Арістенета (VI ст.) та «Повіскістю про Ісмінію та Ісміну» Євматія Макремволіта (XII ст.), які не перекладалися раніше російською мовою (переклад Євматія, що з'явився в XVIII ст., був зроблений не з оригіналу, а з французької салонної переробки). Обидва ці твори належать до нечисленної категорії пам'яток, вільних від сухості, повчальності, аскетизму, які зазвичай визначають уявлення про візантійську літературу. Навпаки, читач зустріне в них дивовижну повнокровність, прийняття життя і свободу світовідчуття, не скуту християнською релігією і мораллю, світ, де панує не Христос, а Ерот. любовна тема епізоди. «Листи» виникли в ранньовізантійський час, ще дуже тісно пов'язані з давньогрецькою літературою і слідують їй, зберігаючи в переказах і переробках дійшли до нас, а також безповоротно втрачені твори древніх. теж спирається на античну спадщину, але, написаний набагато пізніше, піддає своє джерело докорінної переробки в дусі естетичних принципів свого часу. тільки до них, але також до візантійської літератури, незаслужено малопопулярної в колах нефахівців. «Любовні листи» (5). Євмафій Макремволіт. «Повість про Ісмінію та Ісмін» (89). ДОДАТКИ З історії візантійської любовної прози (229). Примітки до «Любовних листів» Арістенета (272).