- Зай, ні, я не сплю з дружиною вже півроку. Так, я тобі вірний. Ну, кис ... якщо ти мені не хочеш народжувати і псувати фігуру, то це робитиме Яна. Я завмерла, не донісши до кабінету чоловіка торт. Під його білою глазур'ю була відповідь на запитання: хлопчик у нас буде чи дівчинка? - Та не буду я з нею спати після пологів, Сніже! Не буду. Тільки тебе хочу. Коробка з тортом вислизнула з моїх рук і приземлилася просто під ноги. На цей звук визирнув чоловік, який здивовано дивився на мене і промайнув в очах почуття провини. - У нас хлопчик буде, - хрипко промовила я, вказавши на потеклу верхівку торта, під якою з'явилися блакитні коржі. - Вітаю, Вольський… Увечері за планом - свято вдвох із чоловіком, але натомість моє життя впало. Сніжана. Коханка мого чоловіка. Доглянута красуня, з якою він спав і якої був вірний. Вона збиралася зайняти моє місце. Місце дружини, яка зараз потрібна лише для одного. Народити спадкоємця Вольського і забратися, поступившись дорогою інший...