Дія відбувається на Північному Кавказі наприкінці XX століття. Зоя та її батько, при спробі повернутися до Росії з зруйнованого війною будинку, зустрічаються з нічною вартаю. Цієї ж ночі, до будинку підходить загін бойовиків. Після запеклого бою син ватажка - Расул дізнається про загибель батька. Бойовики закликають сина помститися за його смерть. Розул, що залишився під час бою із Зоєю, закохується в неї. Після відходу в Росію Зої та її батька, Расул відмовляється від негайного вбивства російського дозорця, який випадково вижив після бою. Він намагається вирішити собі питання необхідність продовження війни. Проте визнання дозорця у вбивстві батька Расула робить вибір чоловіка однозначним. У цей час Зоя, втративши батька, вирішує повернутися з Росії до Чечні. Її душа хвора і відчайдушно шукає берег, якого можна пристати. Зоя знаходить єдине можливе не втрачати віру і продовжувати жити.