Кохаємо, ох як любимо ми вивернути душу до самого денця в невимушеній обстановці, виплеснути гіркий осад, щоб спробувати забути. Або навпаки міцно запам'ятати і пережити заново, якщо переповнює до країв радість буття, коли є, що і чому розповісти, але особливо нікому. Найвідвертіше зізнаємося і каємося, якщо оповідач і слухач майже незнайомі, коли сповідь, що вивертає зигзаги долі навиворіт, неможливо передати знайомим і близьким, а душа чи совість страждають, болять. Спочатку я уважно слухав нехитрі одкровення, потім почав писати. Історій у мене накопичилося багато.