Добре, коли людина до своїх вісімнадцяти років визначилася з майбутньою професією і знає напевно, що їй потрібно від життя. Чи не так?.. Андрій, який не визнає гучних компаній і авантюризму, хоче бути вчителем математики. Його хобі малювати картини. Повсякденна рутина - те середовище, в якому він думає, що почувається добре. Раптовий переїзд до бабусі, зустріч із імпульсивною Настею та чудовим містом Ельтовим позбавляють Андрія нудного спокою. А чудовий Ельтов – окремий світ, який ніби ожив, переставши жити лише у снах та фантазіях Андрія, так і проситься на полотно яскравими фарбами…