Знаменитий оксфордський професор і популяризатор науки Маркус дю Сотой досліджує природу творчості, висвітлюючи найважливіші аспекти роботи алгоритмів та математичних правил, що лежать у їх основі. Він задається питанням, наскільки наш емоційний відгук на витвори мистецтва обумовлений реакцією мозку на закономірності та структури і що означає займатися творчістю в математиці, образотворчому мистецтві, літературі та музиці. На основі яскравих прикладів того, як «повіряється алгеброю гармонія» світових шедеврів, серед яких «Євгеній Онєгін» Пушкіна, «Пісня льоду та полум'я» Джорджа Р. Р. Мартіна та «Гаррі Поттер»; музичні твори Вагнера та Шуберта, з одного боку, і творчість Massive Attack, Beatles, Боба Ділана – з іншого, автор з'ясовує, через який час машини, можливо, навчаться створювати справді творчі твори і чи можуть вони, у свою чергу, стимулювати нашу уяву . Результат перед вами: захоплююче і зовсім незвичайне дослідження як штучного інтелекту, так і суті того, що означає бути людиною. то й краще за них. Але ця книга присвячена не так майбутньому з безпілотними машинами та комп'ютеризованою медициною, скільки питанню про те, чи зможуть алгоритми змагатися скільки-небудь істотно з могутністю людського коду. Чи здатні комп'ютери до творчості? Що потрібне для творчості? Якою мірою емоційна реакція на витвори мистецтва є результатом реакції мозку на певні малюнки та структури? Такими є деякі з тем, які ми розглянемо». (Маркус дю Сотой)У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.