— Я отримав те, навіщо приїхав,—говорю я, насолоджуючись жахом, який відбивається на обличчі метрдотеля, коли він уявляє те, про що я говорю. Кінчики його вух червоніють, він швидко змінюється в обличчі і звалює.— Що я наробила? — Елла притуляється до дверей шафи, яку ми осквернили. Я беру її руки в свої і дивлюся в її красиві зелені очі. Забирай свої речі, я відвезу тебе додому. Я сідаю на заднє сидіння, поки Елла збирає свої речі і, мабуть, прощається з цим місцем. Коли вона виходить із ресторану, то виглядає блідою і неспокійно морщить лоб. На її плечах обліз рюкзак із секонд-хенду, явно наповнений важкими підручниками. Неважко зрозуміти, чому вона хвилюється. Елла оплачує своє навчання у коледжі або, принаймні, намагається. І щойно вона втратила своє єдине джерело доходу. Через мене. Я беру її за руку і знову дивлюся їй у вічі. — Не хвилюйся, я про все подбаю. Її життя різко зміниться на краще. Я зроблю так, що їй ніколи не доведеться турбуватися знову. Відразу після того, як я покажу їй, які відчуття може подарувати справжній Дім. У цій солодкій історії міститься невелика дрібка ляпанців. А якщо ви будете слухняними дівчатками, то наприкінці книги зможете прочитати початок історії брата Хантера з «Дякую за неї».