Їхня дружба почалася ще зі шкільної лави. Він був першим красенем у класі, а вона — книжковим хробаком, який проводив увесь свій вільний час у бібліотеці. Але, незважаючи на такі різні інтереси, вони мали щось спільне, що об'єднувало їх із самого початку. З роками вони виросли, і її хвороблива прихильність до нього лише посилювалася. Вона все ще божеволіла від нього, і щоразу, коли вони зустрічалися, її серце билося частіше. Але вона ніколи не наважувалась зізнатися йому у своїх почуттях, боялася зруйнувати те, що в них було. Однак усе змінилося у той момент, коли він оголосив їй про своє весілля. Слова, сказані ним, були як удар у саме серце. Вона розуміла, що йому вже не належить, і що вона ніколи не стане його дружиною.