Оксу було дванадцять, коли його тато дав йому дуже важливий урок. Він сказав, що Окс — пустушка, і люди ніколи не розумітимуть його. А після тато пішов. Окс було шістнадцять, коли він зустрів на дорозі хлопчика, який говорив, говорив і говорив. Пізніше Окс з'ясував, що хлопчик не розмовляв практично два роки до того дня, і що він був із сім'ї, яка переїхала до будинку в кінці провулка. фіолетовий — кольори Альфи, Бети та Омеги. Оксу було двадцять три, коли в місті сталося вбивство, залишивши дірку в його серці та голові. Хлопчик погнався за монстром із жагою помсти в криваво-червоних очах, залишивши Окса збирати осколки. Минуло три роки з того доленосного дня, і хлопчик повернувся. Тепер він був чоловіком, і Окс більше не міг ігнорувати пісню, що виттям звучала між ними.