Автор вперше звертається до поетичних роздумів. Книга представлена як поетичне есе, де слово розкриває образи розумного Всесвіту в його проявах масштабних космічних процесів, відкритого земного кохання, пророцтвах і сакральних образах, об'єднаних рухом до сокровенного і неминучого. Поетичні картини не обмежені зарифмованими рядками, вони плавно створюють свої світи, що звучать, приховані за словесною вуаллю ритмічних малюнків. Автор розмірковує про глобальність людського буття через творчий процес творення свого світу, у заломленні чуттєвих поривів любовних одкровень.