Іноді ми говоримо про щось, але не думаємо про свої слова. Деколи ми говоримо про себе, а вголос не здатні висловити, що насправді хочемо. А буває, ми думаємо, проте наших слів, виразів, мови і навіть когнітивних здібностей не вистачає, щоб оформити та повністю пізнати власні почуття. Саме ця маленька книга є спробою одягнути почуття у поєднання слів. На жаль, обмеженість розуму – характеристика людини і, оформляючи коливання душі в текст, допускаю величезну похибку. Але які частинки свідомості я зміг спіймати і вивчити, такі й вирік на папері. Сам твір є алегорією. І до всіх фраз книги слід ставитися алегорично, але на початку цього не вийде. Потрібно прочитати всю книгу, щоб окремі метафори та епітети набули додаткового, а іноді й основного змісту. Тоді у вашій голові пазл із різних шматочків твору здатний з'єднатися у цільне полотно.