У цій книзі йдеться, про героїна, Любу Костенка, якій уже три з половиною роки сниться кольоровий сон, щоразу з продовженням. Вона починає шукати глухе село, для здійснення свого сну наяву. Її як хтось приводить на один із хуторів, у якому вона стає просто рідною. І вона займає один із покинутих будинків. Там створюється «пластина Костенка», про яку їй і сниться цей сон. Пластина, приймаючи на себе тишу і шум, світло і морок, дощ і сніг, ніч і день, шелест, спів птахів, ну буквально все, що є на землі і перетворює цю всю роботу на електрику. Що з цього вийшло, як усе це скінчилося? Ви дізнаєтесь, прочитавши цей роман.