Думки Змія Горинича… Сон не йшов тривожилося Майбутнє, здригалося Минуле, вони завжди сплять біля Калинового мосту. Дві голови, Минуле та Майбутнє. Сьогодення не спить з початку часів. Зараз сон двох голів став спокійнішим, Гамаюн повернулася. Птах Рода. Саме птах своєю присутністю вливає надію в царство Наві. Без цього тоненького струмка душі стають смердючими, йдучи не на переродження, а в Пекло. Рід іноді випускав душі погуляти. Вдихнути повітря, згадати яке це бути живим. Вічне царство Наві випускало душі на волю. Якщо душа очищалася під час блукання нею, вона перероджувалася. Але навіть самої похмурої та брудної душі треба знати чого прагнути. Якщо не буде цього ковтка рано чи пізно вони забудуть і перестануть прагнути до світла, заплесніють. Поживемо — побачимо, доживемо дізнаємося, виживемо — врахуємо!