Перед вами збірка ранньої фантастичної прози петербуржця Андрія Столярова, одного з найяскравіших представників молодого покоління письменників, які прийшли в літературу в 1970–1980-ті роки, покоління, яке з легкої руки братів Стругацьких назвали «четвертою хвилею» у вітчизняній фантаст. Щодо легкої руки, то так – Стругацькі сильно вплинули на авторів цього покоління, з'явилося навіть поняття «час учнів». Учні були різні – і двієчники, і трієчники, і четвірники. Відмінників було замало. Але, точно, з тих рідкісних, хто писав на п'ятірку з плюсом, першим був Андрій Столяров. Учнівство – це зовсім не наслідування. Це правильне розуміння літературного завдання, яке письменник ставить собі. Брати Стругацькі, на відміну від багатьох своїх «побратимів», що обертають носа від фантастики, вважали і доводили на власному прикладі, що ніяка вона не Попелюшка в заповідному королівстві літератури, а невід'ємна та важлива її частина. Високий літературний рівень, вихід за рамки традиції та зміщення акценту з ідеї та фантастичного прийому на людину та людське, реалістичне зображення світу, неприйняття сірості та безликості, якими відрізнялася основна маса фантастичної продукції радянської епохи, – ось письменницьке кредо авторів «четвертої хвилі». І Столяров найкращий тому приклад. Багато творів, що увійшли до книги, не перевидавались десятиліттями, тож, сподіваємося, цей том буде справжнім подарунком для поціновувачів гарної фантастики.