Як співає Сергій Трофімов: «Доля моя — зміюка підколодна, вжалить у той момент, коли зовсім не чекаєш». У мене в житті, як у пісні: не чекав, вжалила. Вибрався з приятелями на рибалку на кар'єри, де, як пізно з'ясувалося, трапляється всяка чортівня. Ось там мене й перекинуло на світ Ейнал. Що розповісти про нього? Класичний світ фентезі: люди, ельфи, гноми та інші персонажі. Ах да! Середньовічний світ поступово програє війну нечисті та нежиті — армії Проклятого. Представникам усіх рас вдалося зміцнитися на останньому ще не до кінця захопленому континенті, а Зону, що виникла на ньому, — територію Проклятих земель, локалізувати стіною фортець Пограниччя. О ні, зрозуміло, я не претендую на звання рятівника Ейнала, робити мені нічого. Мої завдання, куди як простіше: вивчитися на першокласного некроманта, оскільки це мистецтво дуже затребуване в Пограниччі; по можливості стати хорошим цілителем, наявність другого джерела магії це дозволяє; відслужити в Пограниччі десять років обов'язкової служби гарнізонним магом – оплата безкоштовного сиру, за навчання в Академії; ну і, зрозуміло, домогтися взаємності у коханні, хоча часом мені здається, що врятувати Ейнал було б простіше.