Це дослідження - розповідь про професійне спілкування радянських та британських архітекторів у 1930-1960-ті роки, з моменту налагодження "Інтуристом" та Всесоюзним товариством культурного зв'язку із закордоном організованих поїздок англійських фахівців до СРСР до закінчення відлиги та періоду післявоєнної реконструкції. Офіційний контекст цього сюжету прочитується легше, ніж приватні стосунки. Але за загальною історією культурної дипломатії, місцями логічної, а місцями суперечливою, навіть у найскладніші моменти все одно можна відчути особисті інтонації. Адже врешті-решт люди спілкуються просто тому, що їм самотньо.