Проблемою номер один для всіх без винятку колишніх республік СРСР було подолання наслідків тоталітарного режиму. І вибір форми правління, зроблений новими незалежними державами, до певної міри можна розглядати як показник готовності країни до розставання з тоталітаризмом. системи у перехідний період. Вибір країн був зумовлений у тому числі й наявністю надзвичайно цікавих матеріалів у вигляді країнових доповідей та відповідей респондентів на питання щодо судових систем відповідних держав, отриманих від експертів з України, Латвії, Болгарії та Польщі в рамках реалізації одного із проектів фонду ІНДЕМ. Унікальність досвіду країн Балтії, що встигли багато досягти в період між двома світовими війнами, насильно інкорпорованих до складу СРСР і потім відновили свою незалежність, зробила Естонію та Литву обов'язковою частиною дослідження. Величезний інтерес представляє також історія трансформації у країнах-революціонерах-Україні, Грузії та Киргизстані. Визначні економічні досягнення Казахстану також не дозволили обійти увагою процес перетворень у цій державі. Реформа кримінального права та кримінального процесу стали одним із пріоритетних завдань у тих пострадянських країнах, які не на папері, а насправді взяли курс на створення демократичної держави. Реформа поліції за своїм значенням невіддільна від судової реформи та реформи кримінальної юстиції, тому в книзі дається широке опис успішного досвіду тих країн, яким дійсно вдалося вирішити завдання перетворення корумпованого радянського мента на пана поліцейського та трансформації репресивної структури радянської держави на службу, що стоїть на захист Книга орієнтована на максимально широке коло читачів, що включає юристів, істориків, політологів, а також тих, кому це просто цікаво незалежно від професійної приналежності.