«Вона прокинулася з тим особливим почуттям вигнання з раю… Села, як була, голою, на ліжку, підперши підборіддя колінами, і сплетене, злипшееся з променями сонця волосся ніби підтримувало її голову. Вона б все віддала зараз. Відмовилася б від усього найціннішого, щоб бути цієї хвилини поруч із ним. Відмовилася б навіть від самої себе, такої прекрасної та начитаної. Люблячій європейське кіно та класичну музику. Бо навіщо вона сама собі без нього? Вона віддала б усе, щоб він зараз, у цю хвилину, лежав з нею поруч. Прокидався разом із нею. Притискав би її спину до своїх грудей на їхньому сімейному ложі…»