Колись я здобув славу чесного вбивці, винищуючи злочинців і погань під егідою «Юстиціус» – дітища всього мого життя. За дзвінку монету я робив те, що часто було не під силу вартовому та мисливцям. Все змінилося в один момент, коли на мій слід вийшла богиня істини та справедливого суду, змусивши мене розплатитися за самосуд юстиціарів власним життям. Однак у долі на мене виявилися інші плани. Я опинився у новому полоні – тілі юного та кволого аристократа, в іншому світі. Світ, де на тлі воєн, злочинів та невігластва аристократії у «Юстиціуса» не було б відбою від замовлень. І нехай добрими намірами, як то кажуть, вистелена дорога до пекла. Моє сумління чисте, справа – праве, а нагорода – щедра...