«…Котам у нашому дворі з'являтися не варто. Ніколи. Ні за якою потребою. Ні за здобною мишкою, ні за котячою ласкою. Вусатий бродяга, що загорнув у наше подвір'я, дуже ризикував. У найкращому разі йому світила мотузка з консервними банками на хвіст. Зазвичай гостя зустрічала люта погоня з рогатками, палицями і улюлюканням. Кішка металася як пригорела в кільці, що стискалося, поки відчайдушним кидком не злітав на дерево. Врятувавши свою шкуру, кіт обгортав нашу ораву поглядом, сповненим презирства, і заходився нахабно намивати фізіономію, вдаючи, що камінці, що стукали об гілку, особисто йому глибоко байдужі…»