«…Стомившись від скандалів, Саша вдала, ніби активно займається англійською і навіть подумує про вступ до «нормального» інституту чи університету, а сама в другій половині дня ходила до театральної студії до великого і прекрасного Василя Івановича Краснова. Співала, вчила невелику роль і мріяла, мріяла, мріяла... Як же натхненно дихало на сцені, як тремтіло в грудях, наче чари опускалися на плечі невидимим покривалом і кутували, зігрівали... Хіба можна проміняти це таїнство, захват, сміх і сльози. бу-бу та цифри в ряд чи стовпчик?…»