Перед читачем три взаємопроникні біографії: ідеї гена, людського суспільства під час її розробки та сім'ї автора, до якої ця ідея проникла з багажем спадкового психічного захворювання. На сторінках цієї епохальної книги концепція гена зароджується в невиразних здогадах Аристотеля про інформаційну природу спадковості та уявленнях Парацельса про гомункули, вплітається в образи людей, які створювали генетику в XIX-XX століттях, залучається до євгенічних проектів та еволюціонує в технології редагування геном. Спостерігаючи вплив генів на клітинні та людські долі як вчений і лікар, чию власну родину переслідує спадкову недугу, Мукерджі просочує наукову історію драмами людей з генетичними хворобами та позначає етичні виклики, з якими ми зіткнулися, навчившись читати і писати на мові ДНК .