Я дивлюся на тебе здалеку... Я люблю тебе здалеку... Ці фрази як рефрен всього Феньчиного життя. І не тільки її… Вона так до кінця і не змогла собі вирішити, чи посміялася над нею доля, чи зробила царський подарунок, звівши з людиною, чия історія до болю нагадувала її власну. Принаймні кращого компаньйона для проведення розслідування, ніж Сергій Львович Берсеньєв, і придумати неможливо. Тим паче справа трапилася надто складна та небезпечна. Воно безпосередньо пов'язане зі страшною трагедією, що сталася одинадцять років тому. Тоді спалили себе живцем у своїй церкві, не чекаючи кінця світу, члени секти отця Гавриїла. Щоправда, слідчі не відкидали можливості масового вбивства, а зовсім не самогубства. Але докази цієї версії так і не спромоглися виявити. А Фенька змогла. Але як їй далі бути, не знає. Адже тонка ниточка істини, яку вдалося намацати, тягнеться до її улюбленого Стаса…