Паолу готували розширювати межі великої імперії. Її навчили розуміти, у чому її обов'язок, шанувати традиції та виконувати накази. Її не вчили боротися: у мандрах Невендааром крилату діву завжди супроводжує захисник. Вона мріяла про щастя, і щастя для неї було — служити Імперії. Друзі та вороги, битви та смерті, перемоги та поразки, і не все так ясно, як хотілося б, і не завжди накази гідні, а обов'язок не суперечить совісті. Чиї боги допоможуть Паолі на її шляху? І чи варто сподіватися на допомогу богів? Можливо, краще згадати пораду старої провісниці — йти за своєю долею і не боятися шляху?