Потрапити до чужого світу виявилося так просто і несподівано, раз — і пастка спрацювала. І куди потрапила Ліна? Та майже в пекло для сучасної дівчини, яка не вміє ні прясти, ні ткати, ні корів доїти! Робота день день. А тут ще майже рабинею зробили, голос злим закляттям відібрали. Дякую ще, що добра знахарка місцевій мові навчила. І світ, знову ж таки, не без добрих людей. І дивний хлопець, якого місцеві чи не дурником вважають, чомусь її полюбив, непряху-невміху… І все ж таки прикро. Інші попаданки потрапляють то у графині, то в баронеси, ще деяким у герцогині та принцеси вдається. А Ліно, бідолаха — працюй день-денний… І до ХЕ ще дожити треба