Олексій Костянтинович Толстой писав прозу рідко — по суті, усю його непоетичну художню спадщину становлять роман «Князь Срібний» та кілька оповідань. Однак ці оповідання займають воістину визначне місце в готичній літературі і демонструють дивовижне поєднання знайомства автора з кращими європейськими зразками жанру та національної оригінальності сприйняття. трапляються небезпечні та дивні дива і панує атмосфера похмурої таємниці та лякаючої приреченості, яка не поступається кращим зразкам європейської готики. Другу частину збірки складають балади, також присвячені містичним темам — перевертням і чудовиськам, переходам з тіла в тіло та давньоруським витязям, які вступають у смертельну сутичку із загадковими породженнями Темряви.