Кожному поколінню випадають свої випробування. Кожне покоління ліпить свої смисли, як уміє. Щоб вижити, нам казали, треба осідлати хвилю, але ніхто не скаже, чим звалиться ця хвиля на берег — брудною піною чи живлющою вологою. У будь-яких ситуаціях треба навчитися чути в собі «людське», щоб вийти з горнила подій. Як ми схожі, коли ввечері, після хаосу дня, дивимося на небо, на місяць, на зірки і запитуємо: «Навіщо?» Всесвіт нам посилає знаки, треба вміти їх прочитати. Моє прочитання знаків буття - в цій книзі віршів: Я бреду в цій темряві давно, У цих слух розривають звуки. На душі важко і темно — Може світло так народжується в муках? У моїх текстах, нехай часто похмурих, — пошук світла. Бажаю всім знайти його і в собі, і в інших.