- Скільки разів? – тремтячим голосом запитала я директора школи. - Скільки разів я була народжена? - Двадцять п'ять разів, - відповідає мені жінка, якій я довіряла. - Прикриваючи долонями обличчя, говорила я. Пам'ять грала зі мною злий жарт, а моя голова розривалася від потоку інформації, яка спалахами вторгалася в мій мозок. - Пошепки сказала я, дивлячись на свого Захисника. - Я не дозволю, Шеллі. - Ти, правда, думаєш, що за стільки століть ніхто не зміг нічого зробити, а ти зможеш? - Прошепотіла я, тримаючись за свої віскі. - Це перше твоє життя, де є я. Ми впораємося. Твоє світло не згасне, моя блискуча Шеллі.