«Чорна міль» — так звали бандитку, що приховує своє обличчя під вуаллю. Її очей майже ніхто не бачив, але про неї знали всі. За нею полювали чекісти і до смерті боялися ті, хто потрапив під її вплив. Безпринципна і безжальна жінка легко підкоряла собі людей і маніпулювала ними, творячи зло та беззаконня заради наживи. За чутками вона була в минулому анархісткою та активно допомагала тим, хто постраждав від рук більшовиків, але, втомившись боротися за невизначене майбутнє, під прапором революції відкрила розважальний заклад під назвою «Очі чорні». Елітний шинок відвідували багатії, які платили величезні гроші за задоволення називатися постійними клієнтами, але для багатьох чоловіків вечора, проведені в компанії «чорноких» дівчат, ставали останніми в їхньому житті — їх грабували і вбивали. Здавалося б, недоторканна і могутня жінка — господиня закладу — невразлива, поки в громадськість не просочується чутка про те, що вона має нащадка, якого тут же назвали «Личинка Чорної молі». Саме він відчиняє двері в минуле, яке жахає: тендітна дама, яка на перший погляд є жертвою революції, зовсім не та, за кого себе видає.