«Коли на плиті не кипить молоко…» – метафоричне перекладення стану героя, який у віршованій формі розповідає про найважливіші для нього речі: кохання, суспільство, війну, закони світобудови, творчість. Він може бути суворим і цинічним, розвінчуючи озлоблений і недосконалий світ, неприродність людських відносин, засуджуючи безглузду війну. А може бути ніжний і терплячий по відношенню до жінки, яка принижує нерозділене кохання і одночасно дарує нестримну пристрасть. Але, занурюючись у творчість, він перш за все хоче розібратися в собі, щоб щоразу роблячи життєвий вибір залишатися чесним перед самим собою.