Лині п'ятнадцять років. Може здатися, що вона звичайнісінька дівчинка, адже у неї все як у всіх: друзі, улюблене заняття, тато і мама. Але це зовсім негаразд. Найкраща подруга Ліни не одна з однокласниць, а сусідка, піаністка Кіра Сергіївна. Ще Ліна дружить зі старенькою Гертрудою — деревом, що говорить, яке росте у неї у дворі. Найбільше на світі Ліна любить збирати незвичайні речі — сукні, капелюхи, різні дрібнички — і навіть влаштувала цілий музей у коморі. Папа у Ліни викладає літературу і обожнює говорити про Джойса. А мама… Так просто й не поясниш, але вона теж дуже незвичайна, весела та винахідлива. З татом вони давно розлучилися, але чудово ладнають. Мама та Ліна майже нерозлучні. Вони разом ходять до улюбленої кав'ярні, гуляють, спостерігають за перехожими, вигадують про них історії. Ось тільки тепер у мами, крім Ліни, є ще й художник. Мама з ним щаслива, та й взагалі він симпатичний та розумний, але Ліні він чомусь не подобається. І ось одного разу, коли мама знову поспішає до художника, Ліна вирішує розповісти цю історію… «Моя мама любить митця» — підліткова повість молодого письменника, драматурга та журналіста Анастасії Малейко. За цю книгу у 2013 році Анастасія здобула Міжнародну дитячу літературну премію ім. В. П. Крапіна.