Кріс, художниця-невдаха на порозі сорокаліття, проводить вечір із відомим теоретиком культури на ім'я Дік. Шалено і незрозуміло закохавшись, Кріс починає писати йому листи, залучаючи до цього процесу чоловіка. Коли Дік відмовляється включатися в гру, Кріс продовжує писати, досліджуючи перетворювальну силу розповіді від першої особи. Розмиваючи межі між художньою та мемуарною прозою, арт-критикою та тревелогом, Кріс Краус піднімає історію одержимості до філософського рівня.