Міла була дуже гарною рудою дівчиною. І за нею тягнувся шлейф страшних чуток та звинувачень. Все селище було впевнене, що вона – відьма. У школі в неї було закохано багато хлопчиків. Один із них спочатку втратив очі, а потім повісився. Інший був застрелений через ревнощі суперником, але через кілька років і сам суперник був убитий новим шанувальником Мили. А потім і шанувальник удавився в камері... У цю історію важко повірити. Особливо в її кінець. Але все це сталося насправді. Подробиці відомі автору тому, що на той час він був одним із керівників карного розшуку Якутська і виїжджав на два вбивства, про які розповідається в повісті.