Книга дослідниці Світлани Єремєєвої є аналізом репрезентацій військового похорону 2022 року в публічному просторі. Автор прагнув з'ясувати не так те, як сьогодні ховають військових, як те, що це означає для його близьких, для суспільства і держави в цілому. Визначаючи контури життєвих світів, що стоять за проводами загиблих, автор показує неспроможність риторики про «братні» народи чи не єдину культуру. Дослідження життєвого світу в Росії та в Україні дозволяє помітити, наскільки несхожими виявилися сьогодні ці країни у своїх соціокультурних параметрах; при цьому відстежуються процеси, що впливали на те, як ця різниця в останні 20 років посилювалася. Вивчення соціального функціонування горя, скорботи і жалоби вписується в сучасні тренди гуманітарної думки, мало або зовсім не представлені в російськомовній традиції. та принципи його співіснування з іншими.