Письменники люблять писати про письменників. Цей досвід їм зрозумілий, зрозумілий, близький. Чого тільки не відбувається в мізках у цих дивних людей? І треба ж цими результатами «запливу Атлантичного океану у ванні поодинці», цими великими виплеканими тарганами з кимось ділитися? Ось письменники й пишуть такі дивні книжки. І тільки «офіційним» фантастам такі маневри сходять з рук, на інших дивляться як на божевільних. Загалом, Стівену Кінгу – можна! та Едуард Мхом.