"Свої люди — сочтемся" - це твір українського письменника Івана Нечуй-Левицького, який написаний у формі псевдомузичних наративів. Книга складається з ряду гумористичних оповідань, які описують життя селянської громади та різноманітних персонажів. Автор вдало поєднує сатиру з глибоким розумінням українського селянства, його звичаїв, традицій та життєвих цінностей. Легка мова та жвавий гумор роблять цю книгу запам'ятовуваною та захоплюючою для читача. "Свої люди — сочтемся" - це своєрідна галерея яскравих образів, яка переносить читача у світ української провінції XIX століття.