— Мені потрібен син,— крижаним тоном, яким умів тільки він, промовив Воскресенський.— А якщо... — почала я, але одразу ж замовкла під його вивчаючим, пробираючим до глибин душі поглядом.— Спробуємо знову, — він ніби не про дітей говорив, а про черговий контракт. Втім, у моєму порівнянні є частка істини: мене поруч із ним тримає договір. Я зобов'язана народити йому сина або він забере те, що мені дорого.