Свою першу збірку поезій я написав в Антарктиді. І назвав його «Океан завірюхи». А як ще назвати землю, де з 30 днів у червні, наприклад, 29 з хуртовиною, де вітри досягають 90 м/с, а морози 90 градусів, де за одну ніч намітає хмарочос снігу за щільністю не поступається бетону, а зведений за рік, з неймовірними зусиллями, причал, одразу перекидається одним ударом стихії? Антарктида найсуворіший материк і суворістю своєю вона здатна відлякати багатьох. Але людина така істота, яка всупереч здоровому глузду прагне небезпеки. У цьому він схожий на метелика, що летить на вогонь, але робить це свідомо.