Російський казкар Павло Петрович Бажов (1879–1950) народився та виріс на Уралі. Рік у рік влітку він їздив по рідних місцях, і в Уральському краю навряд чи знайдеться куточок, де б не побував цей добувач усного мовного золота і шукач самородних сказань. Всюди він з цікавими людьми знався, про життя слухав і в усі вникав. День і ніч працював казкар. І на білих листках розпускалися нев'янучі кам'яні квіти, оживали добрі та злі чудовиська, блакитні змійки, юркі ящірки та веселі козлики. Дослідники творчості П.П.Бажова називають «Малахітову скриньку» головною книгою письменника. Сам же письменник говорив: «Хотілося б, щоб цей запис з пам'яті хоч у слабкій мірі відобразила ту безпосередність і дивовижну силу, якими були сповнені оповіді, почуті у варти на Думній горі». Усього П.П. Бажов створив 56 оповідей, ось одна з них, що увійшла до «Зборів творів у трьох томах. Том другий.».