«Чорнильно-чорний потік, що іноді розряджається неоновими вивісками і світлом з вікон, теч перед ним. Річка з палаючими всередині зірками. Зверху, як правило, безмовне і байдуже, але сьогодні ще й незвично-похмуре, нависало небо. Воно теж було поцятковане вогниками. Здавалося, два вищих світу зустрілися, перетнулися і готувались виплеснутися один в одного. Але їх розділяла прірва: для всесвіту – дрібниця, а для людини – ціле життя…»