Минуле наздоганяє кожного, і їхнє минуле може розірвати їх на частини. Джерен думав лише про втечу від правителя річки Холт і його мерзенних планів щодо неї. Загублену в снігових полях на півночі, її рятує Шан, воїн із ворожої раси, і ясно одне: вона ніколи не зможе дати йому зрозуміти, хто вона. Чого вона не очікує від цього гаданого дикуна, так це його лагідності. Вона ніколи не очікувала кохання. Шан все ще оплакує свою вбиту сестру і не має часу на дівчину, яка звикла до придворної розкоші, яка не має надії вижити в його жорстокому світі. Але повільно й впевнено він починає бачити сталь під її шкірою та красу її душі. Шан не збирався закохуватися ні в кого, не кажучи вже про Холтера. Джерен змінює все. Але минуле має спосіб наздогнати кожного, і їхнє минуле може розлучити їх.