Аналіз вітчизняної та світової історіографії, документальних публікацій та архівних джерел проводиться під кутом зору найбільш актуальної в наші дні проблеми: Голодомор як геноцид. У книзі поставлено питання про те, чому виявився можливим найбільш тяжкий та огидний злочин кремлівського комуністичного режиму. Автор бачить його першопричину в кризі, що виникла внаслідок форсованого будівництва утопічної «держави-комуни». Криза 1932 року, зовнішнім виразом якої став голод 1932–1933 років, у багатьох регіонах СРСР (у тому числі й в Україні) погрожував розвалом створеної більшовиками «залізом та кров'ю» багатонаціональної радянської імперії. Щоб запобігти цій загрозі, Сталін застосував цілий арсенал репресій, включаючи терор голодом, проти українського народу. У листопаді-грудні 1932 року сотні українських сіл опинилися на чорній дошці, а в січні 1933 року по всій Україні було здійснено замасковану під хлібозаготівлю чекістську операцію з вилучення в селянських садибах незернових продовольчих запасів. Ця операція перетворила голод, викликаний попереднім вилученням зерна з хлібозаготівель, на голодний мор із мільйонними жертвами.