Переїзди, переїзди, переїзди. Так, моє життя пов'язане лише з цим словом. Я переїжджаю стільки, скільки пам'ятаю себе. Батьки довго не засиджуються на одному місці. Не проходить і 3 місяців, як ми вже в машині, чи в літаку, чи в поїзді. Знову нове місто, нові люди, нова школа. З такими темпами я не завів друзів, навіть не пробував. Я вирішив для себе, що з настанням вісімнадцятиліття буду незалежним і робитиму все, що захочу. Поки я потрібний для батьків для того, щоб їм приходили гроші, але я впевнений, що коли мені буде 18, вони навіть не подивляться в мій бік, їм наплюватиме. Якщо хочете дізнатися, яке у мене життя і що відбуватиметься зі мною після школи, залишайтеся зі мною. Містить нецензурну лайку.