— Чого ти хочеш від мене? - Запитала я, щоб відвернути його хоч трохи. — Можна подумати, що ти не знаєш! — продовжував він наближатися до мене. — Не знаю, що ти там про мене думаєш, але я не така. Мені до тебе немає жодної справи. Просто дай мені спокій. Шукай собі когось іншого для розваги. — Ось як! - відсторонився він. - А той хлопець у клубі? — Чого ти до нього причепився? Він просто мій одногрупник, ми по-дружньому випили з ним і потанцювали. — По-дружньому, отже. А зі мною не могла так само по-дружньому поводитися? Обов'язково треба було бити по голові. - Ти простої мови не розумів. Та й не хочу я з такими, як ти, по-дружньому поводитися. Відкрий двері. — Ти знаєш, де ми? - Сама розберуся, відкрий.