- Блін, насниться ж таке! - Видихнув я повітря з грудей, приходячи до тями, щоб тут же стиснути зуби від болю, що пронизав праву руку і праву половину грудей. Миттю прийшло розуміння, що блискавка мені не наснилася, як і решта. Жінка та п'ятеро собакоголових нікуди не зникли, продовжуючи лежати недалеко від мене.   - "Завершено програму аналізу пам'яті реципієнта, розшифровано понятійно-логістичні блоки, приведено в норму параметри внутрішнього гомеостазу..." - Від чужорідних думок у моїй голові я мимоволі здригнувся.   - "Твою матір". - Мимоволі сварився я, не розуміючи, що зі мною відбувається.   - "Увага! Вас вітає особистий ментально-магічний портативний інформаційно-аналітичний пристрій "Хелпер", серії "Стрікс-492В". трофейного майна та термінову евакуацію".    Після цих слів перед моїм внутрішнім поглядом побігли якісь рядки, вчитуватися в які я просто не міг, оскільки був надзвичайно здивований, якщо не сказати, що вражений. Мене вистачило тільки на усвідомлення того факту, що незабаром тут буде силова підтримка противника.   - "...... а також запитую дозвіл на проведення екстреної евакуації..." - тим часом продовжував бубнити невідомий пристрій у голові, вносячи в мої думки все більший і більший розбрат і безладдя.   - "Дозволяю". - Видав на видиху я, побоюючись, що подальше спілкування з тим, що перебуває в мені, внесе ще більше смути та бардаку в мою бідну голову.   - "Виконую". - обізвався на мої слова голос у голові, після чого на мене накотив сильний біль і я знепритомнів... Чернівець без вичитки...