Видатний дослідник, визнаний знавець європейської класики, Л. Є. Пінський (1906–1981) виявляє в цій книзі властиві йому багатство та оригінальність думок, глибоке почуття форми та тонкий смак. Нариси, що увійшли до книги, присвячені реалізму епохи Відродження етапу історії реалізму. Автор аналізує найбільші літературні пам'ятки, проблеми, пов'язані з їхньою оцінкою (комічний у Рабле, історичний зміст трагедії Шекспіра, значення донкіхотської ситуації), з'ясовує загальну природу реалізму Відродження, його основні теми. Вершини гуманізму XVI століття – Еразм, Рабле, Шекспір, Сервантес – у найбільш характерній формі представляють реалізм Відродження у всій його історичній своєрідності.