Відкриваючи цю книгу, немов чарівна скринька, ми навіть не можемо собі уявити, що з перших же рядків цього незвичайного твору крім нашої волі ми будемо залучені до казково-романтичного за формою, але цілком реального і життєвого за змістом людського кругообігу. нової повісті Олексія Сосніна «Ерік і помста Валету» у тому, що класична схема «форма відповідає змісту» тут відступає силою нашої уяви. Тією незрозумілою силою, яка нестримно втягує нас у чарівний світ фентезі. Дія повісті розвивається без будь-яких зав'язувальних описів. З перших сторінок книги перед нами розкриваються казкові, але реально окреслені бачення, і всупереч нашому раціоналізму ми переносимося на романтичне ігрове поле. Відразу уявляємо собі середньовічних лицарів, відчуваємо себе серед магів і чарівників. Щоб не втомлювати читача, автор використовує мінімальний набір мистецьких засобів. Усі сюжетні лінії оформлені їм лише концептуальними начерками. В іншому він цілком довіряє читачеві. Будь-яка сценічна концепція визначена індивідуальною життєвою реальністю, тому у читача буде своя гра, своя картина світу, що відповідає його уявленням і відчуттям. Автор дарує можливість нашій уяві доповнити картину своїми образами, діями та думками. Запрошуючи цим нас у співавтори надзвичайної розповіді. І, наче пристрасні геймери, ми проведемо цю гру до самого переможного кінця, до останнього рядка. Разом з героями повісті ми пройдемо всі етапи здобуття зрілості та мудрості. Охолоджуємо в сутичках з перевертнями, у битвах із злими чарівниками. Нас підносить щастя любові і опускатиме пристрасть ненависті. Ми будемо довірливі, вірячи в правду і обманюючись у підступній брехні. Як сенс життя синівський обов'язок зійде для нас на один рівень із великою місією порятунку людства. Позаду залишиться тернистий життєвий шлях, освячений духом боротьби добра і зла. І на цьому шляху ми завжди слідуватимемо цілком земному батьківському завіту у всіх справах слідувати своєму серцю, тому що саме воно допомагає приймати правильне рішення у скрутну хвилину. Пропустивши через себе весь цей кругообіг характеру в соціальній природі, як і герої книги, ми неминуче підійдемо до тієї межі, за якою варто підбити підсумки. Нехай і проміжні, але такі ж необхідні, щоб на новому рівні слідувати своїм життєвим шляхом далі. І головне, щоб з гордістю вписати ці підсумки у свою біографію, як це станеться у відкритому перед вами творі: «Незважаючи на сум про минулих, два королівства святкували перемогу, яка буде вписана в історію ельфів та людей».