Спалений другий і так і не написаний третій томи поеми Миколи Гоголя «Мертві душі» - одна з найзагадковіших сторінок в історії російської літератури, що породила багату міфологію, яка продовжує самовідтворюватися і донині. На основі мемуарних та архівних даних Катерина Дмитрієва реконструює різні аспекти цієї історії: від виникнення авторського задуму до спалення поеми та майже детективного виявлення ранньої редакції п'яти розділів з другого тому шість місяців після смерті Гоголя. Автор розповідає про передбачувані джерела продовження «Мертвих душ», а також про відновлення втрачених розділів, яке стало можливим завдяки спогадам сучасників, які слухали читання Гоголем повної редакції другої частини. Окремі розділи книги розповідають про містифікації та стилізації, появі яких у ХІХ–ХХ і ХХI століттях сприяло зникнення гоголівського рукопису та перегляду знаменитої тези про «Божественну комедію» Данта, яка нібито послужила натхненням для тричасткової архітектоніки «Мертвих душ. Катерина Дмитрієва – доктор філологічних наук, завідувач Відділу російської класичної літератури ІМЛІ РАН, член академічної групи з видання Повних зборів творів та листів Н. В. Гоголя, провідний науковий співробітник ІРЛІ (Пушкінський Дім) РАН.