Рік тому через нього я була змушена виїхати з дому, який, до речі, так і не встиг стати мені рідним, з міста де залишилися мої друзі і мій батько, і зникнути з його життя... Життя мого зведеного брата, який на першій зустрічі пообіцяв перетворити моє життя на пекло, якщо я з'явлюся на порозі його будинку. Якби я знала, що він говорить серйозно, напевно, я його послухала б і зробила все можливе, щоб не з'являтися там. З його ініціативи мене відправили до закритої школи-пансіону у Каліфорнії. Рік пройшов швидко, але я дуже сумувала за батьком і містом, в якому жила все свідоме життя. У пансіоні розпочалися канікули. І ось, я знову стою біля кованої брами, дорогого будинку і не наважуюсь зателефонувати.